Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Innovation Today‖ (January 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. – 148 p.

8 залежність ефекту від температури/історії нагрівання. З практичної точки зору це означає необхідність одночасно оптимізувати: розмір/поверхню частинок, диспергування, пакет смол/розчинників та профіль термоциклу. Окремим чинником лишається гранулометрія припійного порошку: дрібні фракції збільшують сумарну площу поверхні оксидів і можуть підвищувати вимоги до активності флюсу, що впливає на електричну надійність залишків.[3, 13] Для високощільних з’єднань SAC305 актуальними є деградаційні механізми, пов’язані з електроміграцією та ростом інтерметалідних шарів на інтерфейсі Cu/Sn. Підхід «flux doping» цікавий тим, що дозволяє доставляти наночастинки саме в зону інтерфейсу, де вони можуть діяти як дифузійний бар’єр або ініціювати формування тонких нанофаз (наприклад, FeSn 2 ), змінюючи кінетику росту Cu 6 Sn 5 і пов’язані з перенесенням атомів Cu у припій. Для Fe-наночастинок показано зменшення приросту товщини інтерфазного шару інтермедіальних сполук (ІМС) під час довготривалого навантаження струмом та описано механізм сегрегації частинок перед шаром ІМС . Подібні ефекти мікроструктурного «рафінування» для Ni/Co-наночастинок у флюсі відзначені і при стандартних режимах оплавлення — зменшення зерен β-Sn та дисперсії ІМС у евтектичній області, що корелює з підвищенням механічної стабільності. [1, 2] Додавання наночастинок не повинно погіршувати ключову властивість безвідмивних систем - низьку провідність/іонність залишків. Ризики зростають у присутності вологи та при комбінуванні з конформним покриттям: дослідження сумісності залишків no clean і лаків демонструють, що гігроскопічні залишки можуть знижувати адгезію покриття та прискорювати деградацію під циклічною вологістю. Окремі дослідження взаємодії залишків флюсу з вологістю на реальних дизайнах друкованих плат підкреслюють залежність результатів від геометрії, компонування та умов експозиції. Тому для нанокомпозитних флюсів доцільно мінімально виконувати: 1- SIR випробування на гребінчастих структурах, 2- оцінку ECM/струмів витоку,