Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Innovation Today‖ (January 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. – 148 p.

147 психоемоційного напруження та формуванням передумов для розвитку емоційного вигорання. Інші кореляційні показники не досягли рівня статистичної значущості та розглядаються як тенденційні, що може бути пов’язано з початковими етапами розвитку вигорання у досліджуваній вибірці. Висновки У результаті проведеного дослідження емпірично встановлено, що підвищений рівень ситуативної та особистісної тривожності виступає вагомим психологічним чинником формування початкових проявів емоційного вигорання педагогів, зокрема фази напруження. Отримані результати підтверджують доцільність своєчасної профілактики емоційного вигорання та зниження рівня тривожності педагогічних працівників шляхом впровадження психологічних рекомендацій, спрямованих на розвиток навичок емоційної саморегуляції, підвищення стресостійкості та збереження психоемоційного благополуччя. Зазначене створює підґрунтя для подальшого впровадження корекційно-розвивальних програм у системі психологічного супроводу педагогічних колективів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Блохіна І. О. Психологічні причини виникнення тривожності. Науковий вісник Ужгородського національного університету . Вип. 4. 2021. С. 82-86. 2. Бойко В. В. Энергия эмоций. 2-гe вид. Санкт-Петербург : Питер, 2004. 474 с. 3. Варнавська І. В. Фактори емоційного вигорання педагогів. Наука і техніка сьогодні. Серія «Педагогіка». 2023. Вип. 14 (28). С. 340–349. 4. Волошок О. В. Психологічний аналіз проблеми тривожності особистості. Проблеми сучасної психології. 2010. Вип. 10. С. 120–128. 5. Жогно Ю. П. Психологічні особливості емоційного вигорання педагогів. Південноукраїнський національний педагогічний інститут імені К.Д. Ушинськогоі. Одеса, 2009. 207 с.