Proceedings of the International scientific and practical conference ―Development of Science and Education‖ (January 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. – 207 p.

123 невизначеність сучасних конфліктів і криз. З огляду на це введено та концептуально осмислено поняття вітальності, вітального ядра та вітального потенціалу людини як базових елементів онтології вітальної безпеки. Запропоновано трирівневий онтологічний каркас (концептуальний, функціональний та базовий рівні), який дозволяє структурувати життєві потреби, механізми стійкості й умови виживання особи у гібридизованому безпековому просторі. Окрему увагу приділено LEGO-«піраміді» як адаптивній операціональній моделі, що унаочнює модульну будову вітальної безпеки та дає змогу гнучко конфігурувати пріоритети захисту залежно від змінності загроз. Наголошено на потенціалі запропонованого онтологічного підходу для розроблення індикаторів вітальної безпеки, формування публічної політики та планування емпіричних досліджень у сфері життєзбереження людини. Ключові слова: вітальна безпека; human security; гібридні загрози; вітальність; вітальне ядро; вітальний потенціал; онтологічний каркас; LEGO- «піраміда». Основний текст Початок XXI століття супроводжується фундаментальною переоцінкою розуміння безпеки. Простір, у якому людина живе, дедалі менше нагадує класичну модель «війни» та «миру» як чітко розмежованих станів. Замість лінійних конфліктів і формальних перемир’їв постає гібридизована реальність: війна триває одночасно у фізичному, інформаційному, економічному, психологічному та екологічному вимірах. У цьому середовищі традиційна державоцентрична оптика безпеки виявляється недостатньою, оскільки не здатна вловити реальні загрози для повсякденного існування людини. Виникає потреба в такій парадигмі, яка не лише декларує пріоритет особи, а й пропонує чітку онтологічну структуру життєво важливих елементів, що підлягають захисту [5, 7, 8]. У цьому контексті концепція human security стала важливим кроком від домінування інтересів держави до фокусу на «людському вимірі». Її поява була