Proceedings of the International scientific and practical conference ―Development of Science and Education‖ (January 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. – 207 p.

124 спробою зафіксувати той факт, що реальні загрози для людини нерідко виникають не на фронтах, а в зонах бідності, структурної несправедливості, порушення прав, деградації довкілля, гуманітарних криз. Відомі формули «freedom from fear» (свобода від страху) та «freedom from want» (свобода від нужди) задали ціннісну рамку, в якій безпека осмислюється як гарантія мінімальних умов гідного існування [3, 4]. Однак еволюція конфліктів, поява гібридних воєн, масове використання інформаційно-психологічних інструментів, руйнування критичної інфраструктури, перетворення цивільного населення на головну ціль агресії виявили обмеженість суто гуманітарної призми. Вона окреслює важливі виміри, але не розкриває внутрішньої структури життєздатності особи в умовах, коли загрози мають каскадний, синергетичний і часто латентний характер [6, 8]. Саме тут набуває значущості перехід до концепції vital security – вітальної безпеки. Йдеться не просто про зміну термінології, а про поглиблення онтології безпеки: від фіксації сфер ризику до опису самої «архітектури» життя, що потребує захисту. Вітальна безпека розглядає людину як багаторівневого суб’єкта, вразливого до фізичних, інформаційних, психологічних, соціальних, правових та екологічних впливів, але здатного до стійкості й відновлення за умови збереження її вітального потенціалу [1, 2]. Якщо human security окреслює, де саме виникають загрози, то vital security прагне відповісти на запитання, що саме в людині й у її життєвому світі першим зазнає руйнування і за рахунок чого можливе виживання й розвиток [1, 2]. Методологічною рамкою для такого підходу виступає парадигма гібридності. Вона вказує на те, що сучасні загрози не є ані однорідними, ані статичними. Вони змінюють форму, інтенсивність і напрямок, перетікають з військової у інформаційну, з економічної – у психологічну площину, породжують нелінійні наслідки. Гібридна війна та гібридний мир утворюють континуум, у межах якого людське життя перебуває у стані тривалої невизначеності. Війна може тимчасово «зникати» з фронтових зведень, проте продовжує діяти через руйнування довіри, маніпуляцію смислами, підрив