Proceedings of the International scientific and practical conference ―Development of Science and Education‖ (January 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. – 207 p.

148 Серед них – забезпечення автономії університетів, розширення академічної свободи, імплементація стандартів вищої освіти, побудова ефективних внутрішніх систем забезпечення якості та інтеграція до Європейського простору вищої освіти [4]. Посилення інституційної спроможності закладів вищої освіти потребує стратегічної підтримки державної освітньої політики, у тому числі через інвестиції в інфраструктуру, розвиток цифрових платформ, стимулювання академічної мобільності студентів і викладачів. Сучасне управління якістю вищої освіти повинно ґрунтуватися на принципах стратегічного планування, прозорості, відповідальності й орієнтації на результати. Це включає оновлення моделей оцінювання, удосконалення управлінських процедур, розвиток професійних компетентностей управлінських і академічних працівників, а також активну участь усіх зацікавлених сторін у формуванні політики якості. Особливої уваги потребує створення умов для міждисциплінарної інтеграції, розвитку дослідницьких умінь, критичного мислення, комунікативних і соціальних компетентностей здобувачів вищої освіти. Стратегічна підтримка інституційної спроможності закладів у напрямах оновлення освітніх програм, упровадження цифрових технологій, а також формування інклюзивного та інноваційного середовища є необхідною умовою підвищення якості освітніх послуг. Узагальнюючи, слід підкреслити, що ефективне управління якістю вищої освіти є ключовою умовою її модернізації та конкурентоспроможності. Світовий досвід засвідчує, що стійкі результати досягаються за умов поєднання стратегічного бачення, автономії, внутрішньої відповідальності та відкритості до міжнародної інтеграції. Україна має потенціал для адаптації таких моделей і побудови ефективної системи забезпечення якості вищої освіти, орієнтованої на сталий розвиток і європейські цінності.