Proceedings of the International scientific and practical conference ―Development of Science and Education‖ (January 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. – 207 p.

22 Вступ Старіння є універсальним біологічним процесом, притаманним усім живим організмам, який супроводжується поступовим зниженням структурної та функціональної цілісності клітин і тканин. На клітинному рівні старіння проявляється накопиченням ушкоджень ДНК, зниженням ефективності репараційних механізмів, порушенням гомеостазу, дисфункцією мітохондрій та активацією хронічного низькорівневого запалення. Сукупність цих змін призводить до зменшення адаптаційних резервів організму та підвищення ризику розвитку вікових патологій. Однією з провідних концепцій сучасної геронтології є уявлення про те, що темпи старіння можуть бути модульовані шляхом впливу на ключові молекулярні та клітинні механізми. У цьому контексті особливого значення набувають геропротектори — біологічно активні речовини, здатні не лише знижувати оксидативний стрес, але й комплексно впливати на метаболічні, імунні та запальні процеси. На відміну від класичних антиоксидантів, геропротектори характеризуються системною дією та потенціалом довготривалої підтримки клітинного гомеостазу. Спіруліна (Arthrospira platensis) є мікроводорістю з високою харчовою та біологічною цінністю, яка протягом останніх десятиліть активно досліджується як функціональний харчовий продукт. Її багатокомпонентний склад дозволяє розглядати спіруліну як перспективний природний геропротектор, здатний впливати на декілька механізмів старіння одночасно [1]. РОЗДІЛ 1. Біохімічний склад спіруліни як основа геропротекторної дії Геропротекторний потенціал спіруліни зумовлений її унікальним біохімічним складом, що поєднує високу концентрацію поживних і біологічно активних сполук. Білкова фракція спіруліни становить до 60–70 % сухої маси та характеризується високою біодоступністю. Наявність усіх незамінних амінокислот є важливою для підтримки білкового синтезу, регенерації тканин та збереження м’язової маси, що має особливе значення в умовах вікових змін.