Proceedings of the International scientific and practical conference ―Development of Science and Education‖ (January 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. – 207 p.

82 Європейського Союзу накладає на Україну зобов'язання дотримуватися високих демократичних стандартів, включаючи проведення вільних і чесних виборів після завершення активної фази збройного конфлікту. Метою статті є комплексний науковий аналіз правових, політичних та організаційних аспектів проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану та визначення критеріїв готовності держави до демократичного волевиявлення в післявоєнний період. Правова регламентація проведення виборів в умовах воєнного стану ґрунтується на нормах Конституції України та спеціального законодавства. Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» категорично забороняє проведення будь-яких виборів під час дії воєнного стану [4]. Юркевич І. та Романів А. аналізують цю норму у контексті конституційного механізму продовження повноважень органів влади, зазначаючи, що «згідно із ст. 20 Виборчого кодексу України, у разі введення в Україні воєнного стану виборчий процес загальнодержавних виборів припиняється з дня набрання чинності відповідним указом Президента України» [2, с. 26]. Конституція України передбачає автоматичне продовження повноважень Верховної Ради України (стаття 83) та Президента України (стаття 108) до обрання нових складів після скасування воєнного стану [1]. Такий конституційний механізм, як слушно зауважує Михайлов М., забезпечує «безперервність влади та стабільність конституційного ладу в умовах протидії агресору» [5, с. 14]. Водночас науковці звертають увагу на певну правову колізію. Камінська Н.В. підкреслює, що «стаття 64 Конституції України не включає виборчі права громадян до переліку тих, які не можуть бути обмежені під час воєнного або надзвичайного стану» [3, с. 53]. Це створює теоретичне поле для дискусії про можливість законодавчих змін щодо проведення виборів навіть в умовах воєнного стану, хоча більшість конституціоналістів вважають такий підхід суперечливим духу Основного Закону. Барабаш Ю.Г. та Берченко Г.В. у своєму дослідженні «Чи здатна захистити себе демократія в умовах війни?»