Proceedings of the International scientific and practical conference ―Development of Science and Education‖ (January 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2026. – 207 p.

95 3) дотримання законності в діяльності науково-педагогічних колективів та їхніх членів [4]. Різноманіття думок, представлених у літературі щодо організаційно- правових аспектів боротьби з корупцією в сфері освіти та відсутність чіткого механізму для протидії цьому явищу, свідчить про складність проблеми, що потребує ґрунтовного дослідження. Тому важливо зосередити увагу на двох ключових напрямках: по-перше, необхідно глибше розуміти суть корупційних діянь у сфері освіти, заходи з їх запобігання та боротьби з ними, а також вивчити фактори, що сприяють виникненню корупції та розвитку антикорупційної діяльності в країні; по-друге, потрібно чітко організувати й керувати процесом розробки ефективного механізму для запобігання та протидії корупційним діянням у сфері освіти, що включатиме конкретні практичні заходи для боротьби з цим явищем. Враховуючи серйозну загрозу корупції для суспільства, можна виділити три основні групи причин її виникнення в освіті: 1) об’єктивні причини, такі як низька заробітна плата педагогів, обмежена кількість місць на бюджетній основі за популярними спеціальностями та в престижних вузах, а також недосконалість законодавства щодо боротьби з корупцією; 2) суб’єктивні причини, зокрема, розчарування викладачів у навчальному процесі, який став складнішим через вимоги Болонської системи і не приносить достатнього фінансового винагородження, а також зневага до викладацької діяльності з боку студентів і замовчування фактів хабарництва; 3) об’єктивно-суб’єктивні причини, такі як компенсація витрат на працевлаштування в навчальних закладах або недостатній правовий та соціальний захист для педагогів. Об’єктом корупційних адміністративних правопорушень, скоєних науково- педагогічними працівниками, є встановлений порядок виконання обов’язків, пов’язаних із забезпеченням і реалізацією права громадян на освіту. Однією з характерних ознак об’єктивної сторони таких корупційних правопорушень є наявність «іншої особи», тобто особи, яка так чи інакше бере участь у взаєминах з правопорушником. До таких «інших осіб» відносяться: зацікавлені