Proceedings of the International scientific and practical conference “Science in the Modern World” (January 19-21, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 203 p.

111 Попри те, що розуміння про "неопущене яєчко" було достеменно відомо ще з часів середньовіччя, перша спроба класифікації патології приписується G. Foth, (2012), який розділив аномалію на ретенцію та ектопію, принцип який зберігається при побудові всіх актуальних на сьогоднішній день класифікацій. Загалом, історія розробки класифікацій неопущеного яєчка пов’язана із спробами їх створення на основі опису локалізації яєчка, його етіологічних чинниках, анатомічних особливостях та характеристиках ретенованої гонади, клінічних проявах тощо. Через постійну появу нових пропозицій, на основі накопичення новітніх даних досліджень, щодо систематизації різних варіантів неопущених яєчок, класифікації набувають більшої громіздкості за рахунок впровадження авторами різних термінів та характеристик, які часто вносять плутанину в розуміння індивідуальних рис патології внаслідок чого виникає значна неоднозначність у діагностично-лікувальному алгоритмі що не сприяє покращенню результативності корекції вади. Не сприяють формуванню правильного алгоритму лікування ті класифікації, що базуються на інтраопераційному визначенні положення яєчка. Клінічна орієнтація класифікаційних ознак неопущеного яєчка традиційна та міститься у переважній більшості існуючих класифікацій, що цілком логічно, починаючи з можливості пальпаторного визначення гонади, в першу чергу як констатація факту наявності органу і не в останню чергу, з метою визначення її локалізації. При первинному обстеженні лише у 80% пацієнтів вдається виявити пальпуємі ретеновані гонади. 20% припадає на випадки непальпованих яєчок, серед яких у 55% локалізація гонад інтраабдомінальна, в 30% у - пахвинно- мошоночній ділянці, але через конституційні особливості та/або тестикулярну гіпотрофія не можуть бути пропальпованими, в 10% - ектоповані, у 4% монорхізм та в менше 1% - анорхізм [4]. У 20% неопущених яєчок, які відносяться до непальпуємих, основними причинами цього є внутрішньоутробна загибель гонади (синдром зникаючого яєчка), справжня