Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

136 буття до реакції на загрозу, а залишатися джерелом осмисленої дії навіть за умов радикальної небезпеки. Концепція В. Франкла підтверджує, що смислотворення та внутрішня свобода ставлення до обставин є фундаментальними механізмами життєстійкості, а їх руйнація веде до втрати вітальності та суб’єктності [3; 4]. Показано, що тривале перебування у пограничних режимах за відсутності моральної та смислової підтримки сприяє переходу від активної життєвої позиції до станів пасивності, фаталізму та вітальної віктимності, що на колективному рівні трансформується у фактори внутрішньої дестабілізації. У цьому зв’язку обґрунтовано, що вітальна безпека має включати морально- екзистенційний вимір як системоутворювальний компонент, спрямований на підтримку смислу, моральності та орієнтації на життя [6; 7]. Такий підхід дозволяє трактувати вітальність не лише як ресурс індивідуального виживання, а як антропологічну основу стійкості спільнот і суспільства, що безпосередньо підсилює потенціал національної безпеки у частині внутрішньої стійкості, довіри та здатності до відновлення. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Сельє Г. Стрес без дистресу . — К.: Наукова думка, 1982. — 128 с. 2. Erikson E. H. Identity: Youth and Crisis . — New York: W. W. Norton & Company, 1968. — 336 p. 3. Frankl V. E. Man’s Search for Meaning . — Boston: Beacon Press, 2006. — 184 p. 4. Hegel G. W. F. Elements of the Philosophy of Right . — Cambridge: Cambridge University Press, 1991. — 382 p. 5. Taylor C. Sources of the Self: The Making of the Modern Identity . — Cambridge, MA: Harvard University Press, 1989. — 601 p. 6. Ryzhov I. M., Yashchuk P. V. Vital security: rethinking human security in the context of hybrid peace // Revista Amazonia Investiga . — 2024.