Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

135 внутрішньої здатності людини зберігати смисл, моральність і орієнтацію на життя. Вітальна безпека спрямована не лише на мінімізацію фізичних ризиків, а й на запобігання екзистенційному зламу, який у пограничних умовах часто передує фізичному або психічному виснаженню та породжує поведінкову пасивізацію. Через це включення морально-екзистенційного виміру до безпекових підходів має не декларативний, а практичний характер: підтримка смислотворення та моральності підвищує здатність суспільства до мобілізації, взаємодопомоги, дисципліни, відновлення та довіри — отже, працює як антропоцентрична складова національної життєстійкості [6; 7]. Таким чином, пограничність і вітально-кризова ситуація виступають не лише фоном для прояву вітальності, а її випробуванням, у якому визначається, чи здатен суб’єкт залишатися джерелом смислово орієнтованої дії. Моральність як внутрішній регулятор екзистенційного вибору та смислотворення виявляється ключовим механізмом збереження суб’єктності й орієнтації на життя, тоді як її ерозія створює умови для вітальної вразливості та віктимізації [6; 8]. Це обґрунтовує необхідність розглядати морально-екзистенційний вимір як центральний елемент теоретичної моделі вітальної безпеки та як концептуальний міст між гуманітарним аналізом і проблематикою національної безпеки. Висновки. Проведений аналіз засвідчує, що пограничність у сучасних умовах війни та багатофакторних криз постає як ключова характеристика вітально-кризових ситуацій, у межах яких межа між життям і смертю набуває не лише фізичного, а передусім морально-екзистенційного змісту [3; 5]. Доведено, що саме у пограничних станах вітальність проявляється як інтегральна здатність особистості зберігати суб’єктність, смислову орієнтацію та гідність, здійснюючи відповідальний екзистенційний вибір на користь життя [3]. Встановлено, що вирішальним регулятором цього вибору є моральність як внутрішня автономна етична позиція, яка дозволяє людині не зводити власне