Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

198 імплементованих перекладацьких трансформацій у рекламних гаслах вітчизняних косметичних та аксесуарних брендів на міжнародному ринку. Ключові слова: переклад, рекламне гасло, зіставний аспект, перекладацька трансформація, мова перекладу, мова оригіналу. На сучасному етапі розвитку перекладознавства дедалі частіше у поле зору дослідників потрапляє питання про місце тих засобів та прийомів, якими послуговуються перекладачі у власній роботі. У своїх розвідках науковці намагаються схарактеризувати граматичні трансформації у процесі перекладу (Л. Яровенко, А. Болдирева), дослідити перекладацькі трансформації в англо- українських перекладах у галузі інженерії (Ю. Шаранова, Є. Маслов), окреслити перекладні методи у навчанні іноземних мов (Д. Смужаниця) та ін. Названі напрацювання авторів засвідчують неабияку актуальність досліджень на предмет вивчення специфіки реалізації тих чи тих перетворень у процесі роботи з текстом перекладу. Мета розвідки – схарактеризувати особливості імплементації перекладацьких трансформацій у перекладі рекламних гасел косметичних та аксесуарних брендів на матеріалі української та англійської мов. У розвідці під перекладацьким перетворенням розуміємо такі зміни, що без втрати змісту уможливлюють досягнення максимального рівня адекватності перекладу. У процесі аналізу послуговуємось класифікацією А. Задорожної, яка виокремлює лексичні, лексико-граматичні, граматичні та стилістичні перекладацькі трансформації. У процесі перекладу відомих рекламних гасел косметичних та аксесуарних брендів найбільш частими у використанні стали лексико-граматичні перетворення, де додавання слів мало місце найбільше, а найменш затребуваними відзначаємо стилістичні перекладацькі трансформації, серед яких відшукуємо лише один підвид – експресивацію. У межах лексичних та граматичних перетворень наголошуємо на модуляції значення та заміні синтаксичної структури відповідно, а найменш актуальними виявились диференціація та генералізація значень, а також об’єднання речень.