Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

228 У сучасному науковому дискурсі конфліктну поведінку особистості розглядають як явище, що виникає під впливом комбінації суб’єктивних (осмислення ситуації, мотиви, емоції, установки) та об’єктивних чинників взаємодії. Наприклад, Н. Антонійчук у своїй теоретичній роботі акцентує увагу на тому, що конфліктність залежить від того, як особистість сприймає ситуацію, які значення вона надає діям інших людей та які форми реагування вважає припустимими [1]. У свою чергу, М. Орап проводить систематизацію факторів, що визначають конфліктну поведінку, та виділяє параметри для її аналізу — від емоційної реактивності до установок щодо взаємодії. Конфліктна поведінка особистості формується під впливом комплексу внутрішніх психологічних факторів, серед яких важливу роль відіграють психічні властивості, що виступають відносно стабільними індивідуально- психологічними характеристиками. Саме ці властивості багато в чому визначають типові способи реагування людини на складні, напружені чи фруструючі ситуації, включаючи конфлікти. У психології конфлікти розглядаються не лише як зіткнення інтересів чи позицій, але й як специфічні ситуації, що можуть активізувати внутрішні ресурси особистості або, навпаки, посилювати її вразливі сторони. Одні й ті ж конфліктні обставини здатні викликати абсолютно різні реакції в різних людей — від спокійного обговорення до відвертої агресії чи навіть уникання взаємодії. Серед психічних властивостей, що впливають на конфліктну поведінку, чи не найсуттєвіше значення має темперамент. Він визначає динамічні аспекти психічної діяльності, такі як швидкість реакцій, інтенсивність емоційних переживань, рівень збудливості та здатність контролювати себе. Люди з підвищеною емоційною реактивністю схильні до імпульсивних відповідей, різкої риторики та швидкого нарощування конфлікту. Натомість ті, хто має більш врівноважену нервову систему, зазвичай довше зберігають емоційну рівновагу, аналізують ситуацію і прагнуть раціонального розв’язання проблеми. У цьому сенсі темперамент створює своєрідне психологічне тло, на якому розгортаються конфліктні взаємодії [2]. У сучасних українських