Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

229 психологічних дослідженнях виявлено, що підвищена емоційна реактивність та низька стресостійкість пов'язані з імпульсивними проявами конфліктної поведінки. Не менш важливим фактором є риси характеру, адже вони безпосередньо впливають на вибір стратегії поведінки в конфліктах. Такі характеристики, як домінантність, агресивність, ригідність, відповідальність, доброзичливість чи схильність до компромісу, визначають різноманітність підходів до розв’язання суперечок. Наприклад, особи з сильним прагненням до домінування частіше обирають стратегію суперництва, де намагаються нав’язати власну позицію. У свою чергу, люди з високою соціальною відповідальністю чи орієнтацією на співпрацю демонструють більшу схильність до пошуку компромісів. Однак ригідність мислення і низька толерантність до альтернативних думок можуть перешкоджати конструктивному діалогу та призводити до тривалих конфліктів. Стилі поведінки в конфліктних ситуаціях аналізуються через підхід, що передбачає виокремлення п’яти основних стилів реагування: суперництво, співпраця, компроміс, уникнення та пристосування. Ці стилі характеризуються двома ключовими вимірами – асертивністю та кооперативністю, які визначають ступінь наполегливості в досягненні власних інтересів і рівень врахування інтересів іншої сторони. У сучасних наукових дослідженнях України цей підхід розглядається як дієвий метод для аналізу та діагностики різних моделей поведінки в умовах конфлікту, що відкриває широкі можливості для практичного застосування у сфері управління конфліктами. Емпіричні дослідження, які вивчають взаємозв’язок між особистісними рисами та стилями управління конфліктною поведінкою, демонструють свою значущість, особливо в галузі вищої освіти. Зокрема, у дослідженні 2022 року було проведено аналіз зв’язків між особистісними характеристиками та стилями управління конфліктами в контексті професійної результативності. Автори детально окреслили вибірку учасників, організаційний контекст та дослідницький дизайн, включаючи опис змінних. У більш широкому організаційному вимірі сучасна практика досліджень в області організаційної