Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

231 рівень емоційного контролю часто призводить до спалахів афекту, вербальної агресії чи деструктивного уникнення конфлікту. Окремо варто зазначити роль когнітивних особливостей особистості, зокрема способу тлумачення конфліктної ситуації. Схильність до персоналізації, узагальнення або припущення негативних намірів іншої сторони значно підвищує рівень напруженості та ускладнює пошук конструктивного рішення. Натомість когнітивна гнучкість, здатність враховувати ситуацію з різних боків і враховувати контекст допомагають перейти від емоційного протистояння до раціонального діалогу. Таким чином, риси особистості впливають не лише на поведінковий стиль у конфлікті, але й на здатність глибше усвідомлювати саму ситуацію. У психологічних дослідженнях встановлено, що конфліктна поведінка не завжди має виключно негативні наслідки і може виконувати важливу адаптивну функцію. За умови конструктивного перебігу конфлікт здатен сприяти глибшому усвідомленню індивідом власних потреб і меж, уточненню рольових відносин у груповому контексті, а також розвитку навичок ефективної комунікації. Зокрема, особи з високим рівнем саморефлексії, аналізуючи конфліктні ситуації, частіше демонструють особистісне зростання та підвищують власну психологічну стійкість порівняно з тими, хто схильний уникати обговорення проблем [5]. Цікавим аспектом є динамічність схильності до конфліктності протягом життя. Дослідження в галузі вікової психології вказують на те, що з віком та із набуттям соціального досвіду в більшості людей знижується імпульсивність реакцій і посилюється здатність до емоційного самоконтролю. Це свідчить про те, що, незважаючи на темпераментні або характерологічні особливості особистості, конфліктна поведінка не є статичною характеристикою. Вона може піддаватися корекції через навчання, набуття життєвого досвіду та отримання психологічної підтримки [6]. Окрему увагу слід приділити ролі культури та соціального середовища у формуванні психічних проявів у конфліктних ситуаціях. У деяких культурах