Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

243 Танцювальна терапія (ТРТ) у психокорекції – це метод, що використовує рух для психологічного, емоційного, когнітивного та соціального розвитку, працюючи з тілом як із засобом вираження, допомагає подолати депресію, тривожність, поліпшити самооцінку, розвинути координацію, баланс та невербальну комунікацію, створюючи безпечний простір для самовираження та інтеграції особистості [3, с. 98]. Терапія не вимагає танцювального досвіду, зосереджуючись на внутрішніх відчуттях та вільному русі для досягнення цілей. Розглянемо основні особливості роботи танцювальної терапії:  Невербальна комунікація: Рух стає мовою для вираження почуттів, які важко описати словами (страх, гнів, радість).  Емоційна регуляція: Фізична активність і творчий рух знижують рівень стресу, покращують настрій і допомагають впоратися з депресивними станами.  Розвиток тілесного усвідомлення: Через вправи на баланс і координацію (наприклад, «кроки назад-уперед» із танго) зміцнюється відчуття опори, покращується мобільність та контроль над тілом.  Соціальна інтеграція: Групові вправи на взаємодію, вітання та контакт допомагають розвивати навички спілкування, взаєморозуміння та довіри в групі.  Саморегуляція: Робота над динамічним балансом та «нога-вага» вчить контролювати тіло в просторі, відчувати опору, що підвищує самовпевненість. Танцювальну терапію доцільно буде обрати з наступною метою:  Подолання тривожності та депресії: Зменшує симптоми, підвищує радість та впевненість.  Реабілітація: Допомагає пацієнтам з певними неврологічними станами (наприклад, хвороба Паркінсона) покращити мобільність та баланс.