Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

78 hand, makes it possible to reduce the burden on the courts, and on the other – allows you to maintain a balance between the protection of public and individual interests. As a result of research, proposals are formulated for further improvement of the domestic system of protection of civil rights of a large number of persons. Keywords: action, collective action, group action, mass action. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю реформування та вдосконалення вітчизняної системи захисту прав численної групи осіб одночасно. Питання поняття, підстави, структури, порядку формування, апеляційного оскарження колективного позову час від часу з’являється на порядку денному українських цивілістів, зокрема, вказані питання висвітлені у працях Г. О. Аболоніна, Н. С. Батаєвої, Б. О. Журбіна, О. П. Клейнмана, П. П. Колєсова, І. В. Решетнікової, Т. В. Степаненко, Г. П. Тимченка, В. К. Пучинського, В. В. Яркова та інших. Під впливом глобалізації та розвитку процесуальних правовідносин багато держав, зокрема, Німеччина, Франція, Іспанія, Італія, Бельгія, Швеція, Нідерланди, Португалія вже запровадили ту чи іншу форму колективного позову. Метою цієї статті є визначення сутності та перспектив впровадження у вітчизняному цивільному процесі інституту колективного позову, який наразі поступово знаходить своє відображення у цивільних процесуальних кодексах низки європейських держав. Виклад основного матеріалу. Перш за все варто зазначити про неврегульованість у національному законодавстві такої правової категорії як «колективний позов». Питання дефініції вказаного поняття більшою мірою вивчене лише в теоретичній площині, однак як слушно зауважує Я.М. Романюк теоретичних розробок все ж недостатньо для того, щоб ті чи інші положення, елементи конструкції колективного позову набули ознак доктринальності, адже навіть у понятійному апараті спостерігаються неузгодженості. Наприклад, у назві зазначеного позову водночас вживаються означення «масовий», «груповий», «класовий», «колективний»; не завершеною є й дискусія з приводу