Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

86 ціла низка зарубіжних країн має у своїх нормативно-правових актах положення, що визначають процедуру розгляду справ за колективними позовами. Вважаю, що український законодавець повинен відреагувати на нові виклики та потреби суспільства та віднайти оптимальний механізм для вирішення спорів із численною групою позивачів. Під час впровадження інституту колективного позову в законодавство України слід враховувати таке: безумовно, має бути однакова матеріально-правова вимога; наявність однотипної підстави подання позову; визначення прав групи та правового статусу позивачів; встановлення вимоги обрання представника групи; трансформація індивідуального провадження в колективне; порядок прийняття остаточного та проміжних рішень та підстави наступного їхнього оскарження у вищі судові інстанції. Окрім того, для національного процесуального законодавства має стати пріоритетом у справах за колективними позовами залучення найбільш компетентних суддів, чий професійний досвід є достатнім для розгляду таких справ, забезпечення належної організації процесу та ефективної комунікації між усіма суб’єктами, які беруть участь у його здійсненні. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. T. Oldak. International experience of theoretical and practical aspects of group lawsuits. New York. TK Meganom LLC. Innovative Solutions in Modern Science. 6(42). 2020. 2. Білоусов Ю.В. Груповий позов: зарубіжний досвід та перспективи його використання в Україні. Університетські наукові записки. 2012. № 1 (41). С. 295-309. 3. Василь Крат звернув увагу, що чинне процесуальне законодавство дозволяє застосовувати групові позови. Судова влада України. Сайт URL: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1376115/. 4. Некрошюс В., Вебрайте В. Глава 3. Розвиток сучасного цивільного процесу Литви. Доступ до правосуддя в умовах сталого розвитку: до 30-