Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (January 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 247 p.

97 зосереджує увагу на необхідності встановлення психічного ставлення суб’єкта правопорушення до вчинюваного суспільно небезпечного діяння та його наслідків. Однак питання наявності негативних наслідків і винуватості особи мають істотне значення при вирішенні питань про притягнення до дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності, а також під час кваліфікації адміністративних і кримінальних правопорушень [1]. Законодавець акцентує увагу на тому, що порушення бюджетного законодавства можуть бути вчинені саме учасниками бюджетного процесу, якими, згідно з ч. 3 ст. 19 БК України, визнаються органи, установи та посадові особи, наділені відповідними бюджетними повноваженнями, тобто правами й обов’язками щодо управління бюджетними коштами. При цьому у ч. 1 ст. 121 БК України суб’єктний склад таких деліктів набуває більшої конкретизації, оскільки встановлюється, що посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Отже, відповідальність за порушення бюджетного законодавства доцільно розглядати як комплексне та системне правове явище, адже застосування різноманітних заходів примусу, передбачених санкціями норм різних галузей права, забезпечує належний рівень законності у бюджетній сфері. Такий підхід створює передумови для дотримання фінансової дисципліни та реалізації диференційованого підходу до притягнення правопорушників до відповідальності з урахуванням ступеня тяжкості й рівня суспільної небезпечності (або шкідливості) відповідного делікту. Однією з характерних рис відповідальності за порушення бюджетного законодавства є те, що серед учасників бюджетного процесу виділяються суб’єкти, наділені спеціальним правовим статусом. Так, відповідно до ч. 2 ст. 123 БК України керівники органів Казначейства України несуть персональну відповідальність у разі допущення ними порушень бюджетного законодавства та невиконання вимог щодо казначейського обслуговування державного й