Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (January 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 302 p.

129 (POMS), для виявлення ранніх антивітальних тенденцій. Доведено, що застосування таких індикаторів забезпечує перехід від розуміння вітальності як ситуативного психофізіологічного стану до її трактування як стратегічного ресурсу, що потребує системної підтримки, моніторингу та інституційного захисту. Аргументовано , що операціоналізація вітальності є необхідною методологічною передумовою формування концепції вітальної безпеки як складової національної безпеки, орієнтованої на превентивне збереження життєстійкості особистості та спільнот. Ключові слова: вітальність; вітальна безпека; національна безпека; операціоналізація; адаптаційна енергія; стрес; психометричні індикатори; життєвий тонус; POMS. Виклад основного матеріалу. Сучасні війни, гібридні загрози та тривалі кризові трансформації актуалізують проблему внутрішньої стійкості людини й суспільства як одного з ключових вимірів національної безпеки. У цьому контексті дедалі очевиднішою стає обмеженість підходів, що зосереджуються виключно на зовнішніх параметрах захисту — територіальних, військових або інституційних, — і водночас ігнорують стан людських життєвих ресурсів, без яких будь-яка система безпеки втрачає функціональну ефективність. Саме вітальність у цьому сенсі постає як фундаментальна категорія, що поєднує психофізіологічні, психологічні та смислові аспекти здатності людини й спільнот до виживання, адаптації та відновлення [3; 4]. Разом із тим вітальність залишається вразливою до концептуальної розмитості доти, доки вона не піддається операціоналізації. Без чітко визначених індикаторів вона не може бути включена до безпекового моніторингу, програм профілактики чи стратегій підтримки, а отже зберігає статус абстрактної гуманітарної категорії. Операціоналізація вітальності передбачає її перетворення з опису суб’єктивного стану на вимірювану