Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (January 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 302 p.

131 У вимірі вітальної безпеки особливу небезпеку становить поєднання зростання показників втоми та напруження зі зниженням енергійності, оскільки така конфігурація відображає латентне виснаження адаптаційної енергії за збереження зовнішньої функціональності. У воєнних умовах подібний стан є критичним, адже він створює ілюзію стійкості там, де фактично накопичується потенціал різкого функціонального зламу [1; 5]. Масове поширення таких показників у межах професійних груп, критичної інфраструктури або соціальних спільнот трансформує індивідуальне виснаження у фактор внутрішньої безпекової вразливості, що проявляється у зниженні якості рішень, втраті суб’єктності, зростанні конформізації та зменшенні здатності до тривалої мобілізації. З огляду на зазначене, POMS може розглядатися не лише як психометричний інструмент, а як елемент системи раннього попередження антивітальних процесів, що має пряме значення для моніторингу національної стійкості [2; 4]. Водночас операціоналізація вітальності не зводиться до застосування окремих тестових методик. Йдеться про формування цілісної системи індикаторів, яка дозволяє відстежувати вітальність як процес — із фазами мобілізації, виснаження та відновлення. Життєвий тонус у цьому контексті постає інтегральним показником, що відображає здатність суб’єкта підтримувати активність, смислову орієнтацію та функціональну дієздатність у ситуації тривалого стресу. Його системне зниження є сигналом не лише індивідуальної вразливості, а й накопичення потенційних внутрішніх загроз для суспільства [6]. Принциповим методологічним зсувом є перехід від трактування вітальності як приватної характеристики до її розуміння як об’єкта безпекової політики. У цьому разі відповідальність за збереження життєвих ресурсів не перекладається виключно на індивіда, а розглядається як завдання систем підтримки — психосоціальних, освітніх, організаційних і правових. У цій логіці формується концепція вітальної безпеки, яка поєднує моніторинг стану