Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (January 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 302 p.

159 її соціалізація. Це та сфера духовного життя, що проникає в усе, що пізнає, що робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина. Висока патріотична свідомість, почуття гідності , любові до своєї нації, відстоювання пріоритету Батьківщини, утвердження національної культури, християнської моралі, віри в могутні творчі сили українського народу – є найголовнішими завданнями виховання громадянина своєї держави. Оновлений зміст освіти Нової української школи за своїм обсягом і характером відображає насамперед ідейно-ціннісне багатство рідного народу і вищі здобутки світової культури, сприйняті крізь призму національної свідомості. Тому патріотичні почуття, погляди, переконання, ідеали, ціннісні орієнтації потрібно формувати за умови, коли особистість добуває їх дослідницьким, трудовим, евристичним шляхом з певної системи знань, відомостей. Географія є фундаментом патріотичного виховання, оскільки вона формує конкретний образ Батьківщини через знання про її територію, природу та ресурси. Особливо вагома роль належить краєзнавчій роботі, що сприяє формуванню національної свідомості, патріотичних почуттів. Тобто, краєзнавство є одним з пріоритетних напрямів патріотичного виховання молоді. Неабияке зацікавлення краєзнавчим принципом в освіті та вихованні виявляла С. Русова, фундатор теорії національної школи. У дослідженні «Краєзнавство в народній школі» С. Русова стверджувала, що краєзнавство є тим підгрунтям, «тереном», на якому повинна будуватися національна школа кожного народу і процес виховання свідомих, активних громадян-патріотів [4, с. 28]. Оскільки любити ми можемо лише те, що знаємо, відчуваємо, то необхідно давати змогу дітям власноруч вивчати найближче їхнє оточення. Діти мають знати «кожну річку, ліс, озеро, острів тощо, знати найближчі села, їх будівлі і т. п., знати рослинність, звірину свого краю, знати, чим люди займаються, коло чого вони працюють» [5, с. 119].