Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (January 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 302 p.

246 регіональних осередків від центральних органів партії [4, с. 91–94]. Таким чином, сучасна модель поєднує елементи централізованого управління з підвищеною роллю локальних структур. У працях В. Бебика та В. Литвина наголошується, що партійна система України перебуває у стані структурної адаптації до нових умов політичної конкуренції [2, с. 121–125; 9, с. 216–220]. Децентралізація посилила регіональний вимір цієї трансформації, сприяючи укоріненню партій у територіальних громадах. В умовах воєнного стану реалізація політичних прав може зазнавати тимчасових обмежень [5, с. 31–34], однак децентралізована система управління довела свою ефективність у забезпеченні стійкості держави. Це додатково підкреслює важливість інституційно спроможних регіональних партійних організацій як елементу політичної стабільності. Висновки. Децентралізація стала потужним каталізатором зміни моделей партійного представництва в Україні. Її вплив проявився у: переході від персоналізованих до більш структурованих партійних моделей; інституціоналізації місцевих політичних еліт у межах партійних організацій; посиленні ролі регіональних осередків у формуванні органів влади; зростанні фінансової та організаційної відповідальності партій. Отже, децентралізація не лише реформувала систему публічного управління, а й трансформувала архітектуру партійного представництва, посиливши регіональну підсистему партійної системи України. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Батанов О. В. Політичні партії у системі конституційної демократії. Київ : Юридична думка, 2019. 320 с. 2. Бебик В. М. Політичні партії і партійні системи сучасної України. Київ : Знання, 2018. 256 с.