Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (January 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 302 p.

259 Сучасні освітні трансформації зумовлюють необхідність оновлення підходів до навчання математики, зокрема шляхом упровадження STEM-освіти, яка інтегрує науку, технології, інженерію та математику в єдиний освітній простір [1, с. 32–34]. Математика є фундаментальною складовою STEM-освіти, оскільки саме вона забезпечує інструментарій для моделювання процесів і явищ, аналізу даних, формування логічного та критичного мислення [5, с. 16– 17]. Використання STEM-підходів у навчанні математики сприяє розвитку ключових навичок ХХІ століття: критичного та креативного мислення, комунікації, співпраці, уміння розв’язувати проблеми, цифрової грамотності [5, с. 17–18]. Проєктна діяльність, дослідницькі та практико-орієнтовані завдання підвищують мотивацію учнів до вивчення предмета, формують розуміння прикладного значення математичних знань і готують здобувачів освіти до професійної діяльності в умовах стрімкого технологічного розвитку [2, с. 14– 16]. Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури свідчить, що проблематика STEM-освіти активно досліджується вітчизняними науковцями й методистами, зокрема О. Барною, Ю. Ботузовою, О. Гриб’юк, Л. В. Рождественською, Д. В. Васильєвою, Н. Морзе, О. Семеніхіною, М. Друшляком та іншими [1, с. 78; 3, с. 45–46; 6, с. 89]. Зокрема, Л. В. Рождественська пропонує реалізацію STEM-проєктів через просторове моделювання об’єктів із використанням системи динамічної математики GeoGebra [7, с. 3–5]. Д. В. Васильєва наголошує на доцільності поєднання самостійної роботи учнів із відеоматеріалами та подальшого математичного аналізу реальних екологічних задач у класі [3, с. 47–48]. Важливою складовою STEM-освіти є розвиток критичного мислення, яке передбачає здатність аналізувати інформацію, ставити під сумнів усталені твердження, формулювати та перевіряти гіпотези [4, с. 24]. Саме критично мислячий учень здатний ефективно взаємодіяти з інформаційним простором,