Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (January 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 302 p.

85 • узгоджуватися з кліматичними цілями Паризької угоди та Європейського зеленого курсу; • враховувати воєнні ризики, включаючи фактори окупації, обмеженого доступу до активів, деструкції інфраструктури; • бути адаптивною — із періодичним переглядом у зв’язку з безпековою та економічною динамікою. Ключовим викликом є політична консолідація та міжвідомча координація для втілення цілей Стратегії на практиці. 2. Інтеграція до європейського енергетичного ринку Європейська інтеграція в енергетичній сфері – це не лише питання технічної синхронізації, а й правової, інституційної та ринкової гармонізації. Після синхронізації з європейською енергосистемою ENTSO-E у 2022 році Україна отримала унікальний шанс: • брати участь у єдиному ринку електроенергії ЄС; • знижувати залежність від колишніх пострадянських енергетичних зв’язків; • запроваджувати механізми енергетичного ціноутворення відповідно до європейських правил; • долучатися до механізмів підтримки, таких як Європейський механізм солідарності. Важливо: адаптація національного енергетичного законодавства до acquis communautaire потребує політичної волі та інституційної готовності. 3. Створення умов для приватних інвестицій у ВДЕ та енергозбереження Частка приватного сектору є визначальною для розвитку «зеленої» енергетики. Україна має суттєвий потенціал сонячної, вітрової та біоенергетики, але для його реалізації необхідно: • гарантувати інвесторам правову визначеність, захист контрактів, передбачувану тарифну політику; • перейти від моделі «зеленого тарифу» до конкурентних аукціонів та контрактів на різницю (CfD);