Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (February 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 324 p.

14 колб) сучасними біофізичними методами оцінки фотосинтезу (JIP-тест), що дозволяє диференціювати механічне блокування продихів від глибоких метаболічних порушень у мезофілі листка за умов гострого пірогенного стресу. Визначено потенціал використання H. vulgaris як інструмента додаткового просторово-часового скринінгу та пріоритезації зон інструментального контролю для імплементації нових нормативів якості повітря згідно з Директивою (ЄС) 2024/2881 у постконфліктних зонах. Ключові слова: Alternanthera philoxeroides , Hydrocotyle vulgaris , фотосинтез, JIP-тест, PM2.5, пірогенні аерозолі, Директива (ЄС) 2024/2881, фіторемедіація, стрес-фізіологія. Сучасна екологія стикається з безпрецедентною зміною фізико-хімічного профілю атмосфери. Окрім класичних промислових викидів (SO2, NOx), критичного значення набувають пірогенні аерозолі, що утворюються внаслідок мегапожеж, спричинених кліматичними змінами, та аерозолі мілітарного походження, характерні для зон активних бойових дій. На відміну від звичайного деревного диму, «воєнний аерозоль» є токсичним коктейлем, що включає продукти горіння синтетичних матеріалів, залишки вибухових речовин та важкі метали, які згодом осаджуються на фітоценози. Традиційні системи моніторингу в Україні, що базуються на індексному підході, зокрема Комплексному індексі забруднення атмосфери (КІЗА), не завжди відображають короткочасні пікові епізоди РМ2.5 та просторову неоднорідність забруднення, демонструють інертність та нездатність адекватно оцінювати пікові навантаження дрібнодисперсних часток (PM2.5), які є найбільш біологічно агресивними. Водночас, імплементація нової Директиви (ЄС) 2024/2881 [6] встановлює більш жорсткі граничні значення, зокрема для середньорічної концентрації PM2.5 – до рівня 10 мкг/м³ у довгостроковій перспективі до 2030 року, і вимагає розширення мережі моніторингу, зокрема через використання біоіндикаційних методів у зонах, де інструментальний контроль ускладнений.