Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (February 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 324 p.

15 Метою цього огляду є аналіз механізмів взаємодії рослин із пірогенними та мілітарними аерозолями, обґрунтування методологічного зсуву від застарілих методів оцінки газообміну до сучасних біофізичних методів (аналіз флуоресценції), а також оцінка придатності модельних видів Alternanthera philoxeroides (алігаторова трава) та Hydrocotyle vulgaris (щитолисник звичайний) для задач екологічного відновлення та індикації. Вплив аерозолів на рослини не є лінійним процесом пригнічення. Він реалізується через складну взаємодію оптичних та фізичних факторів. Димові шлейфи суттєво змінюють радіаційний баланс. Хоча загальна кількість фотосинтетично активної радіації (PAR) зменшується через поглинання сажею (Black Carbon), частка розсіяного (дифузного) світла зростає завдяки розсіюванню органічними аерозолями [2]. Дослідження показують, що помірне аерозольне навантаження (Aerosol Optical Depth, AOD ≈ 0.5–1.0) може стимулювати фотосинтез у рослин зі складною архітектурою крони, таких як A. philoxeroides . Дифузне світло проникає глибше у фітоценоз, активуючи затінені листки, які зазвичай працюють неефективно, та знижуючи теплове навантаження на верхні яруси [1, 2]. Однак, при високих концентраціях, характерних для епіцентрів пожеж або бойових дій, ефект затінення стає домінуючим, пригнічуючи карбоксилювання. Аерозолі вибірково фільтрують сонячний спектр, знижуючи співвідношення синього до червоного світла (B:R ratio). Оскільки синє світло є ключовим сигналом для відкриття продихів (через фототропіни), його дефіцит може призводити до зниження продихової провідності (g s ) незалежно від водного статусу рослини, що порушує газообмін. Осідання твердих часток (PM) на листкову пластину викликає два протилежних ефекти, які визначають виживання рослини: 1. Блокування: Великі частки (PM10) та агрегати сажі фізично блокують продихові щілини, знижуючи поглинання CO 2 та транспірацію. Цей ефект є критичним для Hydrocotyle vulgaris через горизонтальне розташування листків, що сприяє гравітаційному осадженню пилу [1].