Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (February 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 324 p.

161 5. Сприйняття мовлення: оцінювалося за допомогою спостережень за тим, наскільки добре дитина розуміє мовлення інших людей без використання додаткових підказок, таких як жести або міміка. 6. Соціальна комунікація: оцінювалося за допомогою спостережень за тим, на скільки добре дитина взаємодіє з оточуючими людьми, включаючи здатність до спілкування, розуміння і використання невербальних сигналів тощо. За етіологічним фактором глухоти пацієнти були розподілені на 6 груп: 1 група - перенесений менінгіт - 4 пацієнти (7%) 2 група - прийом ототоксичних препаратів - 10 пацієнтів (5%) 3 група - генетично-детермінована вроджена глухота - 21 пацієнт (12%) 4 група - перенесена інфекція - 20 пацієнтів (11%) 5 група - глибока недоношеність та перинатальна патологія - 34 пацієнтів (19%) 6 група - невизначена етіологія - 87 (43%) пацієнти Результати У нашому дослідженні ми звернули увагу на кілька факторів, що можуть впливати на розвиток слухомовних навичок у дітей з тяжкими порушеннями слуху після кохлеарної імплантації. Перший фактор - це вік дитини, коли була проведена операція та другий - це період носіння мовного процесора, та передопераційне носіння слухових апаратів. Ми врахували вік дітей на момент операції і порівнювали результати розвитку слухомовних навичок у дітей, які отримали КІ у різні вікові періоди. Було побудовано двофакторну модель прогнозування ризику несформованості мовлення. Модель побудована на двох факторних ознаках адекватна (хі-квадрат=6.3 при 2-ох ступенях свободи, p=0.044). У таблиці 1. наведено результати двофакторного аналізу.