Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (February 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 324 p.

174 Подолання та профілактика вітальної віктимності можливі лише в межах системного підходу вітальної безпеки, який інтегрує правові, освітні та психосоціальні механізми підтримки життєвості, гідності та відповідального самовизначення людини і спільнот. Ключові слова: вітальна віктимність; вітальність; вітальна безпека; національна безпека; життєва вразливість; моральна автономія; суб‘єктність; гуманітарна профілактика; вітально-кризова ситуація. Виклад основного матеріалу. Сучасні умови війни, гібридних конфліктів і тривалих гуманітарних криз актуалізують необхідність переосмислення класичних уявлень про віктимність, які традиційно зосереджуються переважно на кримінологічних або психологічних аспектах уразливості. У контексті вітальної безпеки віктимність доцільно розглядати значно ширше — як багатовимірний антропологічний феномен, що відображає стан зниження життєвості особистості або спільнот під впливом системних деструктивних чинників. У цьому дослідженні пропонується поняття вітальної віктимності як аналітична категорія, що фіксує не лише факт пережитого насильства чи травми, а глибший процес поступової втрати внутрішньої життєвої сили, моральної автономії та суб‘єктності [6; 8]. Вітальна віктимність формується в умовах вітально-кризових ситуацій, де поєднуються висока інтенсивність загроз і дефіцит ресурсів подолання. За таких обставин людина або соціальна група стикаються не лише з фізичними небезпеками, а й із руйнуванням смислових орієнтирів, нормативних опор і довіри до соціального середовища. Тривалий кризовий тиск запускає антивітальні процеси, що поступово знижують життєвий тонус і здатність до активної, відповідальної дії. Важливо підкреслити, що вітальна віктимність не виникає одномоментно; вона є результатом накопичувального ефекту, у межах якого кожен наступний кризовий вплив посилює внутрішню вразливість особистості [1; 3].