Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (February 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 324 p.

265 На початку роману активна фотографічна діяльність Халінки пов‘язана з гармонійними дружніми стосунками з Наталією. Саме в цей життєвий етап творчість дівчинки досягає найбільшої активності та продуктивності: «Вона й не пригадувала, коли востаннє їй було так класно. Конкурс конкурсом, та принаймні можна клацнути кілька фоток . » [3, с. 105]. Однак розрив дружби негативно впливає на її психологічний стан і творчу активність: дівчина перестає фотографувати, а її мистецьке самовираження тимчасово завмирає. Новий етап творчого розвитку Халінки пов‘язаний зі зближенням із Каською та Адріаном. Особливо важливу роль відіграє Адріан, який, як творча особистість, спочатку підтримує героїню, а згодом різко критикує її роботи, вказуючи на їхню емоційну відстороненість Переломним моментом стає діалог Лінки та Адріана в якому він критикує фото дівчини, говорячи про їх пустоту та відчуженість: «Вони безнадійні, бо ти взагалі позбавлена емоцій. Скажи, ти відчуваєш бодай щось до кого-небудь?» [3, с. 98]. Саме після цієї критики дівчина починає фотографувати людей. Її світлини змінюються: об‘єктами стають близькі їй люди в значущих для них просторах. Таким чином фотографія перетворюється на засіб передавання емоцій, переживань і внутрішніх станів. Халінка ділиться своєю творчістю з батьками, усвідомлює її цінність і відчуває особистісний прогрес. У другій частині дилогії важливе місце посідає жанр портрета. Письменниця акцентує на тому, що зовнішність персонажа, міміка, жести, інтонація мовлення відображають його внутрішній психічний стан. Фотографія в романах Й. Ягелло виконує також функцію носія пам‘яті. Старі світлини активізують спогади про травматичні або витіснені події минулого, стаючи ключовими елементами розвитку сюжету, тоді як нові фотографії фіксують теперішнє й допомагають героям усвідомити власну життєву цінність. Такий художній прийом дає змогу уникнути прямолінійного викладу та поглиблює психологізм твору. Отже, фотографія у дилогії Йоанни Ягелло є багатофункціональним художнім засобом, що поєднує естетичний, психологічний і наративний виміри.