Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (February 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 324 p.

269 моделей поведінки. У «Малятку» цей потенціал реалізується через художні тексти з чіткими етичними орієнтирами, у «Крилатих» – через осмислення історичної пам‘яті й національної ідентичності, у «Смайлику» – через розвиток наполегливості, уважності та логічного мислення. Важливою складовою функціонування дитячих журналів є їхня роль у формуванні медіаграмотності. Регулярне читання якісного друкованого контенту сприяє розвитку навичок уважного сприйняття тексту, аналізу інформації та вміння зосереджуватися, що є особливо актуальним у цифровому середовищі з його швидким темпом і надлишком інформації. Дитячі журнали формують відповідальне ставлення до медіаконтенту, пропонуючи перевірений і педагогічно виважений матеріал, що зменшує ризик негативного інформаційного впливу. Не менш значущою є соціокультурна функція дитячої періодики, зокрема її роль у підтримці сімейного читання. Саме в родині формується первинний читацький досвід дитини, закладаються основи читацьких інтересів і смаків, створюється культурний мікросоціум, у якому важливе місце посідають книги й журнали [3]. Матеріали «Малятка» часто потребують спільної діяльності дитини та дорослого, «Крилаті» стають підґрунтям для обговорення історичних і культурних тем у сімейному колі, а «Смайлик» залучає батьків до спільного виконання або перевірки завдань. У такий спосіб журнали сприяють налагодженню комунікації між поколіннями та зміцненню сімейних зв‘язків. У сучасних умовах інформаційного перенасичення друковані дитячі журнали виконують функцію своєрідного фільтра контенту, адже редакції беруть на себе відповідальність за добір тем, жанрів і форм подачі матеріалу. Це підвищує рівень довіри до дитячої періодики з боку батьків і педагогів та забезпечує стабільну присутність журналів у медіапросторі. Порівняння досліджуваних видань дає змогу простежити різні моделі розвитку української дитячої преси: збереження традицій і спадкоємність поколінь, поєднання історичної пам‘яті з сучасними викликами, орієнтацію на інновації та