Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (February 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 324 p.

302 адаптуватися до умов навколишнього середовища [5, с. 73]. А зараз розглянемо більш детально ще один компонент здоров‘я – психічну складову. Н. Бачерніков, В. Петленко та Є. Щербина визначають психічне здоров‘я як відносно стабільний стан організму, який дозволяє людині усвідомлено, враховуючи свої фізичні та психічні можливості, а також умови навколишнього середовища – природні та соціальні, реалізовувати і задовольняти індивідуальні та суспільні, біологічні та соціальні потреби. Це забезпечується нормальним функціонуванням психофізичних систем та підтриманням здорових психосоматичних і соматопсихічних взаємовідносин в організмі. За А. Ребером, поняття «психічне здоров‘я» часто застосовують не лише для характеристики психічно невраженої людини, а й для опису особи, чия поведінкова та емоційна регуляція перебуває на високому рівні. М. Андрос розглядає «психічне здоров‘я особистості» як функцію індивідуального розуму, що забезпечує гармонійну взаємодію людини з навколишнім світом [15, с. 739]. За Т. Парсонсом, психічне здоров‘я можна розглядати як стан максимальної працездатності людини, що проявляється в ефективному виконанні соціально визначених ролей і життєвих завдань, відповідних її статусу. Таким чином, здоровою вважається особа, яка здатна адекватно задовольняти різноманітні рольові очікування та успішно справлятися з повсякденними вимогами [15, с. 741]. При розгляді психічного здоров‘я слід враховувати його двофакторну структуру: структурно-процесуальне психічне здоров‘я та психологічне здоров‘я. Структурно-процесуальне психічне здоров‘я характеризує властивості та процеси психічної діяльності, включно з когнітивною та емоційно-вольовою сферами. Психологічне здоров‘я відображає соціальне, емоційне та духовне благополуччя як ресурс і стан, що створює потенційні передумови для задоволення ключових потреб, активного способу життя, досягнення особистих цілей та ефективної взаємодії з людьми й соціальним оточенням. Воно стосується смислових аспектів психічного здоров‘я, таких як характеристики «Я» та вроджені риси особистості. Тоді як структурно-процесуальне психічне