Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (February 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 324 p.

31 емоційну напругу, агресію, страх і тривогу, які часто не знаходять вербального виходу. Танцювальна діяльність активізує соматичні механізми саморегуляції, сприяє зниженню рівня кортизолу та покращенню загального психофізіологічного стану. Особливо важливим є те, що через танець підлітки можуть проживати травматичний досвід символічно, не повертаючись до нього у вербально болісній формі. Це робить хореографію ефективним елементом арт- терапевтичних практик. Участь у хореографічному колективі сприяє розвитку тілесної усвідомленості, прийняття власного тіла та формуванню позитивної самооцінки. Для підліткового віку, який часто супроводжується внутрішніми конфліктами, невпевненістю та порівнянням себе з іншими, регулярні танцювальні заняття допомагають відчути контроль над власним тілом, досягнення прогресу та особистий успіх. Досягнення сценічних результатів, участь у виступах і фестивалях підсилюють почуття значущості, впевненості у власних можливостях і формують позитивну «Я-концепцію». Творчі колективи виконують важливу соціально-підтримувальну функцію. Участь у хореографічному ансамблі створює для підлітків безпечний соціальний простір, де вони відчувають приналежність, підтримку та прийняття. Це особливо значуще в умовах війни, коли традиційні соціальні зв‘язки часто порушені через евакуацію, зміну місця проживання або втрату близьких. Колективна творча діяльність розвиває навички співпраці, відповідальності, взаємопідтримки та емпатії. Підлітки вчаться працювати в команді, довіряти іншим і відчувати себе частиною спільної справи, що знижує рівень соціальної ізоляції та самотності. [3, р.9]. Регулярна участь у хореографічних заняттях формує у підлітків здатність до подолання труднощів, дисциплінованість і внутрішню витривалість. Процес підготовки до виступів, подолання хвилювання перед сценою, робота над