Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (February 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 245 p.

121 світу. Обґрунтовано, що гармонійне поєднання материнського й батьківського впливів створює оптимальні умови для виховання цілісної, морально стійкої й духовно зрілої особистості. Доведено, що стиль сімейного виховання, рівень емоційної взаємодії та власний приклад поведінки батьків є визначальними факторами соціалізації дитини. Наголошено на доцільності партнерської моделі взаємодії між батьками, заснованої на довірі, повазі, спільній відповідальності й узгодженості виховних впливів. Запропоновано розглядати родину як середовище не лише психологічного, а й духовно-морального становлення особистості, у якому дитина вчиться співпереживати, діяти етично та приймати усвідомлені рішення. Ключові слова: Батьківський вплив; сімейне виховання; формування особистості; дитяча психологія; емоційний розвиток; роль батька і матері; «Я- концепція» дитини; соціалізація; моральні цінності; гармонійний розвиток. Постановка проблеми. Сім’я є першим і найважливішим соціальним інститутом, у якому розпочинається процес становлення особистості дитини. Саме в родинному середовищі дитина отримує первинний соціальний досвід, формує уявлення про добро і зло, вчиться нормам поведінки, довірі, співчуттю та відповідальності. Як зазначають Н. Берегова та П. Федорчук, родина має унікальний вплив на розвиток індивідуальності, оскільки забезпечує не лише задоволення базових фізичних і емоційних потреб, а й створює умови для інтелектуального, морального та духовного зростання [1, с. 12]. У сімейному колі дитина засвоює моделі соціальної взаємодії, наслідує поведінкові зразки, спостерігає за ролями матері й батька, що стають основою для формування її власної ідентичності. Змінюючись разом із суспільством, сучасна сім’я зазнає впливу глобалізаційних процесів, цифровізації та переосмислення гендерних ролей, що часто ускладнює традиційний розподіл виховних функцій. У таких умовах особливої актуальності набуває переосмислення ролі батьків у становленні дитини як особистості – не лише з