Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (February 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 245 p.

214 Матеріали та методи. При написанні наукової статті було використано джерела PubMed та Medline, наукову літературу, проведено огляд джерел Scopus, GoogleScholar та Web of Science, використано опитувальник Шкала тривоги Спілбергера-Ханіна (State-Trait Anxiety Inventory, STAI) через платформу Google-Forms. Опитувальник був проведений серед 20 жінок- респондентів у перинатальному періоді Харківскої області. Етика дослідження. Дослідження проведено із дотриманням етичних стандартів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964- 2024), Міжнародних рекомендацій CIOMS (Council for International Organizations of Medical Sciences, Ради міжнародних організацій медичних наук) та ICH (International Council for Harmonisation (of Technical Requirements for Pharmaceuticals for Human Use), а також статті 28 Конституції України, статті 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (1992), Наказу Міністерства охорони здоров’я України No 690 від 23.09.2009. Учасники дослідження надали інформовану згоду на участь у забезпеченні анонімності та конфіденційності, на обробку даних результатів дослідження. Результати. Нами було систематизовано стратегію якісної психосоціальної підтримки, яка включає основні напрями сестринського супроводу та обов’язків акушерів у сучасних умовах країни. Висновки. Сестринський супровід жінок у перинатальному періоді потребує комплексного надання психоемоційної підтримки, адже майже кожна друга жінка має наявний тривожно-фобічний розлад або високий шанс його виникнення. Акушери мають адаптуватися до лабільного психоемоційного стану пацієнтів та розроблювати нові стратегії поведінки для якісного забезпечення психологічної підтримки, створення почуття безпеки та надійності для жінок у перинатальному періоді під час воєнного стану.