Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (February 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 245 p.

238 управлінських кадрів. Таким чином, «блат» функціонував як універсальний соціальний «клей», що поєднував різні сегменти радянського суспільства в умовах обмежених ресурсів. По-четверте, аналіз окремих сфер — продовольчого та товарного забезпечення, житлової політики - засвідчив, що ступінь і форми «блату» корелювали з рівнем дефіцитності конкретного ресурсу. Чим більш обмеженим і соціально значущим було благо, тим інтенсивніше формувалися неформальні практики доступу до нього. Це дозволяє розглядати «блат» як індикатор структурних деформацій радянської системи розподілу. По-п’яте, номенклатурний «блат» і система привілеїв підривали легітимність офіційної ідеології соціалістичної рівності. Матеріали усної історії, скарги громадян і внутрішні партійні документи свідчать про усвідомлення населенням існування прихованої нерівності, що сприяло формуванню цинічного ставлення до декларованих норм і стимулювало подальше поширення неформальних практик у всіх сферах суспільного життя. По-шосте, «блат» виконував подвійну соціальну функцію. З одного боку, він підривав формальні правила, сприяв ерозії правових і адміністративних інститутів та закріплював нерівність. З іншого боку, саме через «блат» радянська система тривалий час зберігала керованість і відносну стабільність, компенсуючи власну неефективність за рахунок неофіційних механізмів соціальної взаємодії. Досвід радянського «блату» має важливе значення для аналізу пострадянських трансформацій. Значна частина неформальних практик, сформованих у період СРСР, не зникла з його розпадом, а трансформувалася відповідно до нових соціально-економічних умов. Це дозволяє розглядати «блат» не лише як історичний феномен, а як довготривалу соціальну спадщину, що продовжує впливати на поведінкові моделі та інституційні практики в пострадянських суспільствах.