Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (February 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 245 p.

237 забезпечуючи її стабільність за рахунок селективного розподілу ресурсів. Існування номенклатурного «блату» мало далекосяжні соціальні наслідки. Воно поглиблювало розрив між офіційною ідеологією та реальними практиками, формувало цинічне ставлення до декларованих принципів соціалізму та стимулювало поширення неформальних стратегій виживання серед ширших верств населення. Для пересічних громадян номенклатурні привілеї слугували постійним нагадуванням про нерівність доступу до ресурсів, що підривало довіру до державних інститутів і сприяло легітимації «блату» як універсальної соціальної практики. Проведений соціально-історичний аналіз «блату» як неформальної практики у радянській системі розподілу матеріальних благ дозволяє зробити низку узагальнюючих висновків, що мають як теоретичне, так і емпіричне значення для розуміння специфіки функціонування радянського суспільства. По-перше, «блат» у СРСР не був маргінальним або випадковим явищем, зумовленим виключно «деформаціями» окремих сфер управління. Навпаки, він виступав системним елементом радянської моделі розподілу, що органічно доповнював формальні інститути планової економіки. За умов хронічного дефіциту, централізованого управління та відсутності ринкових механізмів саме неформальні соціальні зв’язки забезпечували відносну функціональність системи та адаптацію населення до повсякденних викликів. По-друге, «блат» слід розглядати не лише як індивідуальну стратегію виживання, а як соціальний механізм перерозподілу ресурсів, який відтворював і закріплював приховану соціальну ієрархію. Формально декларована рівність доступу до матеріальних благ - житла, продуктів харчування, товарів - на практиці нівелювалася залежністю від статусу, посади, професійної належності та включеності в неформальні мережі обміну. По-третє, дослідження показало, що «блат» мав багаторівневу структуру. На повсякденному рівні він виступав засобом компенсації дефіциту для широких верств населення, тоді як на рівні партійно-державної номенклатури перетворювався на інструмент закріплення привілеїв і підтримання лояльності