Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (February 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 245 p.

44 Значну роль у процесі трансформації органів, які забезпечують комплектування Збройних Сил України під час дії воєнного стану відіграє судовий контроль, який акцентує увагу на упущеннях в процесі реформ. Аналіз судової практики 2024-2025 років засвідчує зростання кількості позовних заяв та адміністративних справ у сфері публічної служби, вони становили 12 % проти 8 % позовних заяв і справ у 2023 році. [7]. У першому півріччі 2025 року (14%) питома вага позовних заяв і справ, пов’язаних із публічною службою зросла на 3% у порівнянні із першим півріччям 2024 року (11%) у співвідношенні до загальної кількості справ, що надійшли на розгляд до адміністративних судів за відповідні періоди [8]. Найбільш поширеними порушеннями, встановленими сулами, є: вручення повісток без дотримання встановленої процедури; необґрунтована відмова у наданні відстрочок особам, які мають на них законне право; порушення процедури медичного огляду у військово-лікарських комісіях при визначенні придатності до служби; недотримання встановленого порядку призову (призов осіб, які не досягли 25-річного віку, заброньованих осіб, тощо). Встановлені судами порушення призову не гарантують повернення із статусу «військовослужбовець» у статус «військовозобов’язаний». Так, Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 року у справі №160/2592/23 сформулював правову позицію, згідно з якою «процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричиняє відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу» [9]. Це означає, що оскарження процесуальних порушень при призові можливе, однак саме по собі таке оскарження не призводить до автоматичного звільнення особи з військової служби. Водночас суди першої інстанції неодноразово приймали рішення про визнання процедури призову такою, що здійснена з порушенням закону, та зобов’язували усунути ці порушення, що свідчить про необхідність удосконалення правових механізмів захисту прав призовників.