Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (February 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 245 p.

45 Особливої уваги заслуговує питання електронного вручення повісток через реєстр «Оберіг». Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 23.10.2024 року у справі № 380/2838/24 вказав, що «обов’язок військовозобов’язаної особи з’явитись за викликом до ТЦК установлений не повісткою, а Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу»», однак наголосив на необхідності дотримання процедури належного повідомлення [10]. З метою забезпечення правової визначеності доцільно законодавчо закріпити чіткі вимоги до електронного вручення повісток, зокрема: момент з якого повістка вважається врученою (напр. при отриманні повідомлення в електронному кабінеті за прикладом надсилання документів в підсистемі «Електронний Суд»); визначення мінімального та максимального строків між врученням повістки та датою явки до ТЦК та СП; можливість подання особою документів через електронний кабінет на підтвердження поважності причин неможливості явки за повісткою. Проведений аналіз дозволяє констатувати, що трансформація адміністративно-правового регулювання призову на військову службу за мобілізацією в Україні пройшла шлях від реактивного реагування на загрози до створення комплексної цифрової системи управління мобілізаційним ресурсом. Ключовим викликом залишається дотримання балансу між комплектуванням Збройних Сил України із конституційними гарантіями прав громадян. Судова практика 2025 року вказує на неможливість оскарження самої повістки (справа № 380/2838/24), що зосереджує увагу на дотриманні процедурних вимог під час медичного огляду, при наданні відстрочок, бронюванні, актуалізації облікових даних. Майбутнє інституту комплектування Збройних Сил України лежить у площині повної автоматизації обліку та розвитку професійної армії, що стане запорукою стійкості держави у повоєнний період Підсумовуючи викладене, висновується, що для вдосконалення адміністративно-правового забезпечення призову на військову службу за мобілізацією доцільно: