Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (February 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 245 p.

60 Обґрунтовано, що вітальна безпека заповнює цю теоретичну прогалину, вводячи в аналітичний обіг категорії вітальності, моральної автономії та смислової орієнтації на життя як базові умови стійкості людини і спільнот у кризових ситуаціях. Доведено, що вітальна безпека не заперечує існуючі безпекові підходи, а поглиблює їх, інтегруючи зовнішні механізми захисту з внутрішніми ресурсами життєвості. У підсумку показано, що запропонована парадигма має міждисциплінарний потенціал і формує нову гуманітарну рамку осмислення безпеки в умовах війни та системних криз. Ключові слова: Вітальна безпека; вітальність; моральність; human security; health security; societal resilience; антропоцентризм; гуманітарна парадигма. Виклад основного матеріалу У сучасному безпековому дискурсі поняття безпеки зазнало суттєвої трансформації — від державоцентричних моделей до людиноорієнтованих підходів, у межах яких центральним об’єктом захисту проголошується людське життя та добробут. Саме в цьому контексті сформувалися концепції human security , health security та societal resilience , які розширили розуміння безпеки за межі військово-політичних загроз і включили соціальні, медичні та гуманітарні виміри. Водночас, попри очевидні здобутки цих підходів, у них зберігається методологічна асиметрія між зовнішніми умовами захисту та внутрішнім антропологічним виміром людської стійкості, що актуалізує потребу у подальшому концептуальному поглибленні [1; 2]. Концепція human security спрямована на захист людини від широкого спектра загроз — від збройного насильства до бідності, голоду та порушення прав людини. Її ключовою перевагою є переорієнтація безпеки на потреби індивіда, однак при цьому людина здебільшого розглядається як об’єкт захисту з боку держави та міжнародних інституцій. Основний акцент робиться на створенні зовнішніх умов безпеки, тоді як внутрішні ресурси життєвості,