Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science: Challenges and Perspectives‖ (February 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - London, United Kingdom, 2026. - 121 p.

114 УДК 616.12-008.331.4-036.812 Солтисік Леся Миколаївна ст. викладачка кафедри медицини катастроф та військової медицини Карабанович Мар’яна Миколаївна викладачка кафедри медицини катастроф та військової медицини Івано-Франківського національного медичного університету м. Івано-Франківськ, Україна ОРТОСТАТИЧНА ГІПОТЕНЗІЯ: КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ Анотація . Ортостатична гіпотензія є клінічно значущим синдромом, що виникає внаслідок порушення механізмів нейрогуморальної регуляції артеріального тиску при переході організму у вертикальне положення. Незважаючи на уявну простоту діагностики, ортостатична гіпотензія часто залишається недооціненою, особливо у пацієнтів молодого та середнього віку з вегетативними дисфункціями. Даний стан асоціюється з підвищеним ризиком синкопальних епізодів, травматизації, когнітивних порушень та зниження якості життя. У тезах узагальнено сучасні уявлення щодо патофізіологічних механізмів, клінічних форм і діагностичних підходів до ортостатичної гіпотензії з позицій доказової медицини. Ключові слова: Ортостатична гіпотензія, артеріальна гіпотензія, вегетативна дисфункція, синкопе. Ортостатична гіпотензія (ОГ) визначається як зниження систолічного артеріального тиску на 20 мм рт. ст. і більше та/або діастолічного — на 10 мм рт. ст. і більше протягом перших 3 хвилин після переходу з горизонтального у вертикальне положення [1, с. 93]. У клінічній практиці ОГ слід розглядати не