Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science: Challenges and Perspectives‖ (February 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - London, United Kingdom, 2026. - 121 p.

35 підтримку життєвого тонусу та запобігання віктимізаційним процесам у суспільстві. Ключові слова: Антивітальність; аномія; дегуманізація; моральна автономія; вітальність; життєвий тонус; суб’єктна дезактивація; вітальна віктимність. Виклад основного матеріалу Війна як тривалий соціальний і антропологічний феномен не обмежується фізичним насильством та матеріальними руйнуваннями, а справляє глибинний вплив на нормативно-ціннісну структуру суспільства і внутрішній світ людини. В умовах системної небезпеки, постійної загрози життю та втрати звичних форм соціальної організації відбувається поступове руйнування моральних орієнтирів, що забезпечують узгодженість індивідуальної поведінки та соціальної взаємодії. Цей процес у соціально-філософському дискурсі доцільно описувати через поняття аномії, яка постає як стан нормативної дезінтеграції, коли усталені правила, цінності й етичні обмеження втрачають свою регулятивну силу. За таких умов війна перетворюється на каталізатор антивітальних ефектів, що підривають життєві ресурси особистості та спільнот. Соціальна аномія, спричинена війною, проявляється у розмиванні меж між допустимим і неприпустимим, виправданні насильства як «необхідності» та девальвації людського життя. Втрата чітких нормативних орієнтирів формує середовище моральної невизначеності, у якому індивід позбавляється зовнішніх етичних опор. У таких умовах зростає роль внутрішньої моральної автономії як здатності до самостійного етичного вибору, однак саме вона зазнає найбільшого тиску. Тривале перебування у ситуації насильства, страху та нестабільності призводить до поступової ерозії моральної автономії, коли людина починає орієнтуватися не на внутрішні цінності, а на логіку виживання будь-якою ціною або на нав’язані ззовні моделі поведінки. Ерозія моральної автономії має прямі наслідки для вітальності, оскільки саме внутрішня етична позиція забезпечує цілісність особистості та здатність