Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science: Challenges and Perspectives‖ (February 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - London, United Kingdom, 2026. - 121 p.

61 Методика орієнтується не на запам'ятовування фактичного матеріалу, а на постановку проблеми і пошук її розв'язання. Навчання здійснюється у три стадії [5, 6]. Перший етап - активізація . Перша стадія – актуалізує наявні знання учнів, збуджує інтерес до теми; саме під час цієї стадії формулюється проблема та визначаються цілі вивчення матеріалу. Для цього використати різноманітні прийоми: побажання через відстань, лінгвістичні завдання, літературні диктанти, інтелектуальна розминка , мовний чи літературний волейбол, подаруй словесний настрій , криптограми, аукціон знань, гра ―Так чи ні‖ , малюємо настрій, орфографічні хвилинки, подаруй мені посмішку, кольоровий настрій [3,6]. На основі наявних знань учні можуть будувати свої прогнози, визначати цілі пізнавальної діяльності на уроці. Педагогічний результат етапу полягає у підвищенні мотиваційної, інформаційної і комунікаційної складової особистості учня [2]. Другий етап – усвідомлення. Друга стадія полягає в осмисленні нового матеріалу - це стадія реалізації змісту. Метою етапу виступає розвиток творчого критичного мислення; навичок самостійної роботи; пошукової та продуктивної евристичної діяльності. Відбувається основна змістовна робота учня з текстом, причому поняття "текст" варто розуміти досить широко: це може бути будь-яке джерело, а також розповідь вчителя, відеоматеріали тощо. Методи та форми роботи : «мінливі перспективи», робота в групах , сторітелінг, ФБ сторінка, розумова розминка , робота в парах, метод передбачення, інтелектуальний конфлікт, гранування, асоціативні вправи, метод навчання на протилежностях, РАФТ, літературні диктанти, хмари слів (теги) [5,6]. Третій етап – рефлексія. Рефлексія – це значущий етап критичного мислення (спрямованість людини до самооцінки). Під час підбиття підсумків уроку, надається