Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science: Challenges and Perspectives‖ (February 9-11, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - London, United Kingdom, 2026. - 121 p.

65 таких як плем’я, рід – саме володарювання в них домінантних норм врятовувало людину від несумісності сил, що рухали нею. В подальшому розвитку людства відбувається становлення індивідуальності, що має відбиток на системах цінностей, відносинах людей у тому або іншому суспільстві. Засновник німецької класичної філософії І.Кант вважав, що сутність моральнісної цінності вчинку міститься в тому, що моральнісний закон безпосередньо визначає волю, а не діє, наприклад, опосередковано – через почуття. Для цього необхідною є моральна віра. Внутрішній світ людини, безперечно, є пов’язаним з розумом. Так, в старогрецькій філософії, у вченні Аристотеля діяльність розуму означає дещо інше, ніж інтелектуальна любов Бога у Б.Спінози. За думкою англійського філософа, історика, економіста Д.Юма, саме розуму належить провідна роль у визначенні мети діяльності, але методи досягнення мети визначає совість. Нове, наукове бачення людини розкривають філософи Нового часу – Ф.Бекон, Дж.Лок, Т.Гоббс, французькі матеріалісти XVII-XVIII ст. – Ж.Ламетрі, Д.Дідро, К.Гельвецій, П.Гольбах, Л.Феєрбах. Ці мислителі сформулювали наукові принципи для дослідження сутності людини. За думкою Л.Феєрбаха, тіло людини є ґрунтом для людського «я». Саме до його положень звернулися німецький філософ А.Гелен і австрійський етнолог К.Лоренц. Другий напрямок пов’язаний з теологічним тлумаченням системної організації суспільства. Йдеться про розгляд сутності людини в системі релігійних цінностей, про обґрунтування її Божественної природи. Німецькі мислителі М.Шелер, П.Тілліх, Г.Кюнг, Ю.Мольтман, І.Мец, В.Панненберґ та ін. зосереджують увагу на тому, що людина знаходиться у Богові, а Бог – у людині. Третій підхід до сутності людини, системи її ціннісних орієнтацій можна охарактеризувати як соціоцентризм. Цей підхід є орієнтованим на соціальну форму руху; соціалізація є обумовленою самим суспільним буттям, яке і