Proceedings of the International scientific and practical conference ― Safiye Ali Forum: Women, Science & Society‖ (July 8-10, 2025) / OP website: www.naukainfo.com. - Istanbul, Turkey, 2025. — 57 p.

24 стосується саме середньої освіти, де дитина не лише гармонійно розвивається в інтелектуальному плані, а і соціальному. В умовах війни і особливо на прифронтових територіях, в стані постійного стресу, ефект соціального відчуження посилюється. Він може проявлятися в різних аспектах, ключовими з яких є уникнення активної участі в заняттях, відмова від групової роботи, зниження загального рівня залученості до навчального процесу. Окрім цього, в поведінкових змінах школярів можна простежити почуття самотності, знеохочення, тривожності. На фоні таких емоційних потрясінь та відсутності комунікації в колективі, знижується інтерес до навчання, з’являються труднощі у сприйнятті матеріалу без підтримки викладача або колективу. Останній аспект повноцінно забезпечити на онлайн навчанні неможливо. На жаль, у багатьох випадках дистанційна освіта не забезпечує інклюзивності для всіх учнів. Ті школярі, які не мають стабільного інтернет- з'єднання, необхідної техніки або сприятливого домашнього середовища, опиняються в умовах освітньої ізоляції, що посилює нерівність і відчуття відчуження у здобувачів освіти. Усе це у сукупності призводить до формування стійкого відчуття соціальної ізоляції, що є особливо небезпечним у підлітковому віці, коли відбувається інтенсивне становлення особистості, її ідентичності та ціннісних орієнтирів. Соціальне відчуження у цьому контексті виступає не лише як наслідок дистанційної форми організації навчального процесу, а й як каталізатор поглиблення соціально-психологічних проблем школярів. Дослідження проведені в країнах, що пережили збройні конфлікти, свідчать, що порушення соціальних зв’язків і відсутність належної комунікативної підтримки в освітньому середовищі може мати довготривалі наслідки для психоемоційного стану учнів, їхньої адаптації в соціумі та навіть майбутніх професійних і життєвих сценаріїв [4]. Окрім того, у випадку прифронтових територій маємо специфічний контекст – постійну загрозу обстрілів, евакуацій, нестабільної ситуації з електропостачанням, зв’язком та інтернетом. Це означає, що навіть дистанційне