Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and art in global context (July 8-10, 2025) / OP website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2025. - 140 p.

111 конкуренції; толерантність; діалогізм, не насильницьке спілкування; відсутність оцінки та критики; грамотна регуляція поведінки; рівність; саморефлексія. Якщо дитина може діяти без шаблонів, вільно міркує, шукає і знаходить дивовижне у навколишньому, прагне відповісти на всі «чому?», і взагалі вміє запитувати, не лінується шукати рішення в глибинах знань, і не губиться, якщо потрапив у безвихідь (адже часто достатньо нестандартного погляду, щоб знайти вихід), знаходить неочікуване, може його сприйняти і пояснити собі та іншим, має і відстоює власні погляди, завжди відкрита до пізнання нового – такій дитині відкривається весь світ. І за допомогою підходу «навчання через гру» ми відкриваємо весь світ своїм вихованцям. Хоча гра та навчання можуть відбуватися самостійно та наодинці, потужним середовищем як для навчання, так і для гри є соціальна взаємодія. Через процеси обміну своїми думками, розуміння інших через безпосередню взаємодію та спілкування, діти отримують не лише задоволення від перебування з іншими людьми, а й вибудовують більш глибокі відносини. Разом із відчуттям власної агентності, радість, значущість, соціальна взаємодія, мотивація та активна залученість є важливими складовими «навчання через гру». Тим не менш, нам потрібно ще багато чому навчитися щодо навчання через гру. Наприклад, що це за гра, яка спонукає вчитися — починаючи з роботи нейронів до поведінки дітей та їх взаємодії з однолітками та дорослими? Ми робимо висновок, що навчання через гру є чимось більшим, ніж просто приємний досвід; ця взаємодія зі світом в ігровий спосіб є важливою задля створення фундаменту для подальшого навчання впродовж усього життя.