Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and art in global context (July 8-10, 2025) / OP website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2025. - 140 p.

110 «м'язів мислення» реалізовуються тоді, коли діти можуть щось створювати, досліджувати і тестувати в реальних життєвих ситуаціях. Вибудовуючи взаємодію з дітьми відповідно до їхніх потреб та інтересів завжди враховуємо основні характеристики гри. Емоції під час гри нерозривно пов'язані з нейронними зв'язками у мозку, які відповідають за навчання. Радість пов'язана зі збільшенням рівня нейромедіатора дофаміну, що впливає на пам'ять, увагу, креативність та мотивацію. Аби перейти від запам'ятовування до більш глибокого розуміння, діти мають навчитися застосовувати свої знання у реальних життєвих ситуаціях. Наприклад, здатність дворічної дитини відтворити назви цифр 1, 2, 3, 4 не ототожнюється з умінням порахувати чотири цукерки. Втім, якщо продемонструвати, яким чином цифра пов'язана з реальними об'єктами, дитина відразу почне розуміти сутність підрахунку. Яскравий приклад значущого навчання — це діалогічне або інтерактивне читання. Замість простого читання слів зі сторінки батьки можуть поцікавитися у дитини, що відбудеться далі або як почувається персонаж казки. Коли дитина поєднує сюжет з тим, що відбувається у її власному житті, читання стає значущим та сприяє розширенню словникового запасу. Педагоги повинні пам'ятати, що освітній процес, як і вся діяльність педагога - це щоденна творчість та знаходження нових підходів, методів впливу на дитину. І педагоги закладу завжди шукають можливість на базі традиційних методів навчання, які роками давали йому високі показники знань дітей, знайти шляхи підвищення ефективності своєї роботи завдяки використанню ігрових, новітніх технологій. І якщо зупинитися на деяких техніках фасилітації, про які так часто зараз говорять, таких як гра, казкотерапія, грамотні казки, LEGO то вони всі мають відображення в реалізації «підходу через навчання». Принципи, яких повинні дотримуватися у своїй педагогічної діяльність педагоги-дошкільники, а саме: емпатія; порівняння лише з собою; відсутність