Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and art in global context (July 8-10, 2025) / OP website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2025. - 140 p.

109 Багатьох дивує, що математика це гра, адже ми звикли вважати математику суворою, точною, складною наукою, доступною не всім. Спробуйте поглянути на неї з іншого боку. В період воєнного стану з позитивного боку зарекомендували себе ігрові онлайн взаємодії з дошкільниками, які були направлені на спільну роботу з педагогом, батьками та самостійну роботу. Ігрова взаємодія — це уміння безпечно в ігровій формі спілкуватися, обмінюючись ідеями, знаннями, досвідом. Ігрові взаємодії з дітьми сприяють формуванню в дошкільників ключових компетентностей, цілісного світогляду, розвитку наскрізних умінь, психічних процесів (сприйняття, уваги, пам‘яті, мислення, уяви, мовлення), моральних якостей, лідерського потенціалу, а також соціалізації особистості. Окрім цього, такі ігрові взаємодії надають можливість дітям задовольнити рухову активність, творчо самореалізуватися, розвивати креативне мислення, здобувати досвід агентності, виявляти емоції та почуття. Для вибудови ефективної ігрової взаємодії з дітьми в реаліях сьогодення педагогу важливо враховувати ключові принципи фасилітації, які сприяють створенню комфортного, безпечного середовища гри, атмосфери довіри й підтримки, задоволенню їхньої потреби в соціальній взаємодії та пізнанні нового. Критична вимога до «навчання через гру» полягає в тому, що діти мають отримати досвід агентності та підтримку, а не контроль від дорослих. На одному кінці континууму дітям надано більше агентності свободи спрямувати власну активність, а на іншому - їхня гра спрямовується дорослими. Навчання може відбуватися на кожному відрізку континууму, але наявність певного ступеня агентності залишається принциповою вимогою для дитячої залученості та ефективного навчання. Надання дітям агентності не прирівнюється до цілковитої свободи. Передусім - це сприйняття дитини як активного учасника у процесі власного навчання, а не пасивного здобувача знань. Інакше кажучи, гра дитини має підтримуватися, а не контролюватися. Найбільші можливості для розвитку