Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and art in global context (July 8-10, 2025) / OP website: www.naukainfo.com. – Dresden, Germany, 2025. - 140 p.

38 У сучасному світі роль та значення громадянського суспільства є ключовим елементом та індикатором демократії. Саме тому участь у розробці відповідних приватноправових норм, які безпосередньо регулюють майнові та особисті немайнові права громадян є необхідною умовою реалізації правової держави. Участь громадян у формуванні цивільно-правових норм є практичним виявом концепції правового плюралізму та демократичного самоуправління. Прийняття Закону України «Про правотворчу діяльність» № 3354-IX від 24.08.2023 [3] (надалі - Закон) є важливим кроком на шляху до впорядкування правотворчої діяльності в Україні у надважкий повоєнний час. Цим Законом вперше системно закріплено участь громадянського суспільства у правотворчому процесі. У статті 4 Закону [3] визначено учасників правотворчої діяльності, серед яких є зацікавлені особи. У частині 4 цієї ж статті [3] законодавець наводить перелік таких заінтересованих осіб, до яких власне і віднесено інститути громадянського суспільства (громадські об‘єднання, професійні спілки та їх об‘єднання, творчі спілки та їх об‘єднання, благодійні і релігійні організації). Заінтересовані особи мають право ініціювати підготовку проекту нормативно-правового акта шляхом звернення до суб‘єктів правотворчої ініціативи. Крім того, заінтересовані особи беруть участь у правотворчій діяльності відповідно до Конституції України, цього Закону, законів щодо публічних консультацій, лобізму та лобістської діяльності, а також інших законів України [3]. Враховуючи зміст цих правових норм ці суб‘єкти мають право ініціювати розробку нормативно-правових актів, брати участь у публічних консультаціях, подавати альтернативні проєкти тощо. Така позиція законодавця створює правове підґрунтя для участі громадянського суспільства і у формуванні цивільного законодавства, зокрема в питаннях, що стосуються власності, зобов‘язань, договірних відносин, сімейних та спадкових правовідносин та ін.