Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Чи буде ранок сонячним? 160 Центральна Рада на з’їзд? Хто би не став на чолі військових, я буду триматися Петлюри! Аркас з Коновальцем ще години дві побули в Михайла, і не дочекавшись Петлюри, поїхали до місця проведення військового з’їзду. Тим часом Петлюра до Михайла не планував заїжджати, а хотів спершу зустрітися з Грушевським. Він був упевнений, що Винниченко буде його опонентом, тому хотів домовитися з Михайлом Сергійовичем про спільну позицію у справах військових. Говорити було про що. Перша світова війна тривала три роки. Вона велася на українських теренах і спричинила величезні матеріальні втрати та людські жертви саме українському етносу. Третина російської армії знаходилась в Україні. Її територією пролягав один з найбільших фронтів – Південно-Західний, який нараховував понад два мільйони солдат і офіцерів, з яких близько півтора мільйона осіб були українцями. У шістнадцятому році у війну вступила Румунія. Російський військовий штаб був змушеним створити Румунський фронт, частина якого також розмістилася на українських теренах. Він нараховував понад мільйон солдат і офіцерів, тридцять відсотків з яких були українцями. З березня сімнадцятого року у тилових і фронтових частинах, за підтримки революційного російського уряду, почали створюватися виборні армійські органи за національною ознакою, серед них українські військові комітети. Вояки українського походження виявили бажання зі зброєю в руках захищати незалежність України. Зростання українського військового руху вимагало створення єдиного керівного центру. Такий центр і повинен був сформуватися у Києві. Провідна роль у ньому належала колишньому основоположникові Революційної української партії, поручикові Миколі Міхновському, що служив адвокатом при Київському окружному суді. Він належав до «Братства самостійників».